Літні люди сприймають війну в Україні не так, як їх діти чи онуки. Поточні події можуть нагадати їм про неприємний досвід і викликати страх. Війна здатна дестабілізувати кожного, а самотні люди поважного віку в такий важкий час як ніколи потребують сторонньої підтримки.
Щоб протистояти стресу, потрібно об’єднуватися. Сім’я має згуртуватися, це допоможе вистояти всім.
Тож що можна зробити, щоб підтримати літніх людей?
Незалежно від того, в одному місті ви живете чи в різних – підтримуйте постійний зв’язок. Домовтесь про час коли вам буде зручно говорити. Під час розмов намагайтеся бути спокійними, щоб не передавати своєї тривожності.
Обов'язково давайте слухавку й найменшим членам родини – дітям та онукам. Так ви підтримаєте одне одного, самі знатимете чи все гаразд у ваших бабусь\дідусів\батьків, а вони знатимуть, що мають сім'ю, яка піклується про них. Саме такі дрібниці покращують не тільки настрій, а й їх цінність у ваших очах.
Спробуйте поставитися з розумінням до побоювань людини похилого віку, навіть, якщо ви вважаєте їх нереальними. Наприклад, можна звернутися до їхнього досвіду та нагадати їм про інші складні ситуації, в яких їм вдалося вирішити проблему. Підтримуйте, але пам’ятайте, що він чи вона – окрема особа, яка має право приймати власні рішення.
Поговоріть про те, як діяти на випадок кризи та бути готовим до різних варіантів розвитку подій. Підготуйте бабусям та дідусям «тривожну валізу» на випадок евакуації, обов’язково покладіть туди документи. Якщо їм складно спускатися до бомбосховищ, визначте та облаштуйте безпечне місце у квартирі на час повітряних тривог (пам'ятаємо про «правило двох стін»).
Розкажіть про правила перебування у квартирі під час повітряної тривоги, роз'ясніть як діяти в екстремальних ситуаціях, наприклад, якщо будинок потрапив під обстріл, як поводитися під завалами. Зробіть медальйон з інформацією для рятувальників і медиків: особисті дані, діагнози, протипоказання, група крові. Було б добре встановити контакт із представниками управляючої компанії або ОСББ, де проживають ваші рідні, з працівниками соціального забезпечення у громадах.
Познайомтеся з сусідами ваших бабусі чи дідуся, обміняйтеся контактами, залиште список необхідних ліків, домовтеся про посильний моніторинг стану стареньких та можливу допомогу (наприклад, купівлю ліків, продуктів, господарських товарів, забезпечення гуманітарною допомогою тощо).
Поговоріть про джерела інформації, якими користуються люди похилого віку. Інколи літні чоловіки й жінки страждають від цифрової ізоляції, тобто вони мають обмежений доступ до достовірних новин. Порадьте надійні джерела новин, які будуть їм доступні і допоможуть розширити їх уявлення про ситуацію, наприклад, різні служби новин на телебаченні, радіо або газетах.
Заохочуйте до спілкування. Людина, тим паче літнього віку, потребує з кимось ділитися своїми переживаннями та страхами, тому не забороняйте спілкуватися, обмінюватися враженнями тощо.
Насправді важливо зрозуміти чого потребують люди поважного віку, які почуття вони відчувають, яка допомога їм потрібна. І це стосується не лише матеріального. Літнім людям необхідне спілкування, розуміння, щоб було з ким обговорити свої проблеми. І, звичайно ж, треба терпляче ставитись до постійних скарг, особливо на труднощі зі здоров’ям, не зриватися криком на їх «витівки і примхи».
Якщо літні люди відчують щиру увагу, турботу, свою потрібність, то багато проблем залишаться позаду.
Національна поліція України
