Після повернення українських бійців з російського полону у суспільства й, зокрема, у рідних постає чимало запитань: «А як підтримати?», «Що сказати?», «Чи питати про полон?».  

Не нашкодити, а дати відновитись – ось що найважливіше після повернення наших захисників та захисниць додому. Кожен випадок – індивідуальний, але поради для всіх однакові.  

Не запитуйте заради особистого інтересу про травматичний досвід. Якщо людина після полону сама не комунікує і не розповідає про це, то не варто запитувати «А як там було?».  Це може призвести до небажаних наслідків та ретравматизації. На цьому зауважив практичний психолог Ярослав Мироненко, який працює зі звільненими з полону та їхніми рідними в медзакладі МВС. 

Про реабілітацію та адаптацію до життя звільнених з полону у фільмі «Шлях додому» від МВС України.

Також спеціаліст застерігає від дотиків до тіла чи до особистих речей людини без дозволу. Це ж стосується і обіймів. Важливо проявляти емпатію й не бути байдужим, позитивно спілкуватися, завжди залишати за людиною право вибору і давати час зробити цей вибір.

У жодному разі не можна знецювати досвід полону. Необхідно утриматись від слів “забудь”, “нічого страшного”, “все пройде”. В подібній комунікації варто визнати, що ви не маєте подібного досвіду. Ярослав Мироненко радить більше говорити із людиною після полону про сьогодення, плани, про її фізичний стан і самопочуття. 

Детальніше про правильну комунікацію зі звільненими з ворожого полону – дивіться у спеціальному матеріалі Міністерства внутрішніх справ України. 

Департамент комунікації МВС України