Олексій Сергєєв представив урядовий євроінтеграційний план заходів реформування правоохоронної системи
Під час конференції «Комплексна реформа правоохоронної системи як ключовий елемент євроінтеграції України» заступник Міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв презентував головні напрями Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки та оборони України на 2023-2027 роки, які реалізує Уряд України.
Масштабна міжвідомча співпраця
Олексій Сергєєв зазначив, що масштабна реформа правоохоронної системи в Україні розпочалася згідно з Указом Президента від 11 травня 2023 року №273, яким затверджений Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки. Уряд, своєю чергою, забезпечує практичну реалізацію цього плану. Тому 23 серпня 2024 року КМУ своїм розпорядженням № 792-р затвердив відповідний план заходів:
«Це деталізований документ, який містить конкретні завдання, індикатори та очікувані результати. Ці кроки не лише відповідають європейським очікуванням, а й втілюють суспільний запит на безпеку, справедливість і нову якість державного управління».
До його підготовки були залучені фахівці Офісу Президента України, Офісу Генерального прокурора, органів правопорядку та інших державних органів, міжнародні партнери, зокрема КМЄС, Pravo-Justice, Рада Європи, Міжнародна організація з розвитку права. Також проведено низку консультацій із науковцями та громадськістю.
Указ Президента та розпорядження Уряду стали основою і для окремих сфер Дорожніх карт, затверджених розпорядження КМУ 14 травня 2025 року № 475-р у межах переговорного процесу з Європейським Союзом за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС».
«Про масштабність та міжвідомчий характер плану свідчить те, що він охоплює 199 конкретних дій, згрупованих у 49 завдань, а до його реалізації залучено майже 50 суб’єктів – це державні органи, військові адміністрації, громадські організації та наукові установи», - повідомив заступник Міністра.
Серед основних виконавців плану заходів - Офіс Генерального прокурора, який координує правоохоронні органи та відповідає за реалізацію 97 завдань, Міністерство внутрішніх справ - 44 завдання, Міністерство юстиції – 14 завдань, ще 47 виконавців спільно реалізують 44 завдання. План заходів Уряду містить шість основних напрямів.
Законотворчість, протидія організованій злочинності та незаконному обігу зброї
Перші три напрями Плану заходів спрямовані на підвищення ефективності практичної діяльності органів правопорядку та прокуратури:
«Ми прагнемо змінити підходи до правоохоронної діяльності, змістивши акценти із реагування на скоєні правопорушення на їх запобігання, аналіз ризиків та проактивну роботу. Для цього Офіс Генпрокурора розробляє базовий законопроєкт про органи правопорядку. СБУ готує акти, спрямовані на посилення спроможностей у сферах контррозвідки, боротьби з тероризмом, інформаційної та кібербезпеки, охорони держтаємниці. У межах змін до кримінального процесуального законодавства передбачається чітке визначення підслідності з метою усунення конфліктів юрисдикції».
Разом із законодавчими змінами розширюється міжнародна співпраця. Зокрема, зміцнюються зв’язки з Європолом і FRONTEX, а також активізується участь у роботі Європейської міждисциплінарної платформи з протидії кримінальним загрозам (EMPACT). Така співпраця посилює протидію організованій транснаціональній злочинності, зміцнює їх спроможності у боротьбі з незаконним обігом зброї, торгівлею людьми та нелегальною міграцією.
Також серед пріоритетних заходів – модернізація прикордонного управління, впровадження ризик-орієнтованого підходу як базового принципу планування роботи та ухвалення управлінських рішень.
«Яскравим прикладом цього підходу та стратегічного планування є проведення минулого року вперше всіма правоохоронними органами оцінки організованої та тяжкої злочинності за європейською методологією SOCTA. Ми більше семи років йшли до цього кроку і втілили його консолідовано. На підставі цієї оцінки було затверджено Комплексний план з протидії організованій злочинності, який підписали всі керівники правоохоронних органів. На порядку денному – черговий аналіз за цією методологією та аналіз злочинності в Інтернеті за методологією IOCTA», - повідомив Олексій Сергєєв.
Масштабна міжвідомча співпраця
Олексій Сергєєв зазначив, що масштабна реформа правоохоронної системи в Україні розпочалася згідно з Указом Президента від 11 травня 2023 року №273, яким затверджений Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки. Уряд, своєю чергою, забезпечує практичну реалізацію цього плану. Тому 23 серпня 2024 року КМУ своїм розпорядженням № 792-р затвердив відповідний план заходів:
«Це деталізований документ, який містить конкретні завдання, індикатори та очікувані результати. Ці кроки не лише відповідають європейським очікуванням, а й втілюють суспільний запит на безпеку, справедливість і нову якість державного управління».
До його підготовки були залучені фахівці Офісу Президента України, Офісу Генерального прокурора, органів правопорядку та інших державних органів, міжнародні партнери, зокрема КМЄС, Pravo-Justice, Рада Європи, Міжнародна організація з розвитку права. Також проведено низку консультацій із науковцями та громадськістю.
Указ Президента та розпорядження Уряду стали основою і для окремих сфер Дорожніх карт, затверджених розпорядження КМУ 14 травня 2025 року № 475-р у межах переговорного процесу з Європейським Союзом за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС».
«Про масштабність та міжвідомчий характер плану свідчить те, що він охоплює 199 конкретних дій, згрупованих у 49 завдань, а до його реалізації залучено майже 50 суб’єктів – це державні органи, військові адміністрації, громадські організації та наукові установи», - повідомив заступник Міністра.
Серед основних виконавців плану заходів - Офіс Генерального прокурора, який координує правоохоронні органи та відповідає за реалізацію 97 завдань, Міністерство внутрішніх справ - 44 завдання, Міністерство юстиції – 14 завдань, ще 47 виконавців спільно реалізують 44 завдання. План заходів Уряду містить шість основних напрямів.
Законотворчість, протидія організованій злочинності та незаконному обігу зброї
Перші три напрями Плану заходів спрямовані на підвищення ефективності практичної діяльності органів правопорядку та прокуратури:
«Ми прагнемо змінити підходи до правоохоронної діяльності, змістивши акценти із реагування на скоєні правопорушення на їх запобігання, аналіз ризиків та проактивну роботу. Для цього Офіс Генпрокурора розробляє базовий законопроєкт про органи правопорядку. СБУ готує акти, спрямовані на посилення спроможностей у сферах контррозвідки, боротьби з тероризмом, інформаційної та кібербезпеки, охорони держтаємниці. У межах змін до кримінального процесуального законодавства передбачається чітке визначення підслідності з метою усунення конфліктів юрисдикції».
Разом із законодавчими змінами розширюється міжнародна співпраця. Зокрема, зміцнюються зв’язки з Європолом і FRONTEX, а також активізується участь у роботі Європейської міждисциплінарної платформи з протидії кримінальним загрозам (EMPACT). Така співпраця посилює протидію організованій транснаціональній злочинності, зміцнює їх спроможності у боротьбі з незаконним обігом зброї, торгівлею людьми та нелегальною міграцією.
Також серед пріоритетних заходів – модернізація прикордонного управління, впровадження ризик-орієнтованого підходу як базового принципу планування роботи та ухвалення управлінських рішень.
«Яскравим прикладом цього підходу та стратегічного планування є проведення минулого року вперше всіма правоохоронними органами оцінки організованої та тяжкої злочинності за європейською методологією SOCTA. Ми більше семи років йшли до цього кроку і втілили його консолідовано. На підставі цієї оцінки було затверджено Комплексний план з протидії організованій злочинності, який підписали всі керівники правоохоронних органів. На порядку денному – черговий аналіз за цією методологією та аналіз злочинності в Інтернеті за методологією IOCTA», - повідомив Олексій Сергєєв.
Паралельно з цією роботою здійснюється оновлення законодавчої бази у сфері оперативно-розшукової діяльності – наразі МВС розробляє законопроєкт «Про кримінальну розвідку».
«У сфері протидії незаконному обігу зброї наразі вже cтворено та функціонує Координаційний центр з питань протидії незаконному обігу вогнепальної зброї та відповідний Контактний пункт. Також впроваджено механізм декларування зброї, отриманої громадянами під час дії воєнного стану, або трофейної. Забезпечено повноцінну роботу єдиного реєстру зброї. Це практичні результати, які вже реалізовані в межах виконання Плану. Попереду залишається важливе питання законодавчого врегулювання цивільного обігу зброї», - наголосив заступник Міністра.
Олексій Сергєєв зауважив, що МВС наразі також працює над реформою захисту свідків, у цьому напрямі розробляється відповідний законопроєкт з урахуванням рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи щодо захисту свідків.
Ефективна прозора система управління, цифровізація, людиноцентричність
Четвертим пріоритетним напрямом плану заходів є удосконалення системи управління. Для цього заплановано перегляд робочих процесів та реалізація законодавчих ініціатив. У результаті система органів правопорядку має стати більш гнучкою та прозорою, орієнтованою на досягнення результату та дотримання прав людини, із ефективним адмініструванням та використанням кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів.
Одним із ключових елементів цього напряму є розробка Стратегії роботи з кадрами в органах правопорядку та прокуратури (HRM Strategy) на період до 2030 року. Її мета – вдосконалити кадрову політику та забезпечити сучасний відбір і постійний розвиток професіоналізму, запровадити нову культуру взаємоповаги та прозорості, створити зрозумілі кар’єрні можливості для кожного.
«Особливий акцент у кадровій роботі буде зроблено на підтримці ветеранів війни, які повертаються до цивільного життя. Передбачено створення умов для їхнього працевлаштування, у тому числі в органах правопорядку з урахуванням бойового досвіду», - зазначив Олексій Сергєєв.
П’ятий напрям передбачає комплексну цифрову трансформацію.
«Наша мета – модернізувати інструменти роботи правоохоронних органів, забезпечити швидкий і безпечний обмін даними, а також підвищити ефективність завдяки впровадженню новітніх сучасних технологій. Створення єдиної системи управління кримінальними провадженнями сприятиме забезпеченню їх оперативності розслідувань та взаємодії між відповідними органами», - зазначив Олексій Сергєєв.
Він повідомив, що наразі Офіс Генерального прокурора у співпраці з іншими відомствами розробляє проєкт Положення про порядок функціонування єдиної інформаційно-комунікаційної системи досудового розслідування. У межах першого етапу впроваджується інформаційно-комунікаційна система досудового розслідування «СМЕРЕКА», що виконуватиме функції системи управління електронними кримінальними провадженнями. Паралельно триває створення правових і технічних передумов для прямого та безпечного захищеного доступу органів правопорядку до державних реєстрів та інформаційних систем.
Шостий напрям реформи – побудова правоохоронної системи, у центрі якої стоїть людина, її права та безпека.
«Окрему увагу приділено питанням забезпечення гендерної рівності та інклюзії. Наразі активно впроваджуються гендерні аудити, навчальні програми з протидії дискримінації та заходи з гарантування рівних можливостей для жінок і чоловіків», - розповів заступник Міністра.
Також у цьому контексті буде забезпечена прозорість звітності правоохоронних органів перед суспільством:
«На виконання Плану заходів запроваджуємо єдиний стандарт публічної звітності для медіа та громадянського суспільства», - повідомив Олексій Сергєєв.
Необхідні ресурси та очікувані результати
Під час доповіді заступник Міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв наголосив, що реалізація плану реформування вимагає значних ресурсів і підтримки на національному та міжнародному рівнях. Йдеться, зокрема, про професійний розвиток персоналу, експертну допомогу, у тому числі технічну експертизу, консультації з питань правозастосування, організаційного розвитку та управління змінами.
Стратегічне партнерство з міжнародними організаціями, структурами ЄС, державами-членами та міжнародними організаціями є критично важливим для досягнення цілей реформи.
«Успішна реалізація Плану заходів дозволить перейти на якісно новий рівень функціонування правоохоронної системи. Для громадян це означатиме реальні та відчутні зміни, а для правоохоронних органів – перехід до проактивної аналітичної моделі діяльності, у якій рішення ухвалюються на основі даних і оцінки ризиків, а не на застарілих показниках. Йдеться про побудову інституцій, що діятимуть за уніфікованими правилами без дублювання функцій», - підсумував Олексій Сергєєв.
Департамент комунікації МВС України
