Ми повинні навчитися бачити у ветеранах потенціал: радник Міністра внутрішніх справ України Дмитро Фінашин

Коли українські військові повертаються з фронту, для багатьох починається новий, не менш складний етап боротьби - адаптація до мирного життя. Про паралельні світи фронту і тилу, сенс після війни, ризики соціальної ізоляції ветеранів і системні кроки держави розповідає радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, Герой України Дмитро Фінашин в інтерв'ю на “Цензор.НЕТ”. 

Дмитро – колишній боєць батальйону оперативного призначення імені Сергія Кульчицького. Пішов служити з власної волі у 2015 році. Був в аеророзвідці, згодом став снайпером. Повномасштабне вторгнення росії зустрів у Попасній на Луганщині, а три місяці по тому у багатогодинному бою він вижив, але залишився з групи один, важкопоранений. Дві доби повзав по полю, неодноразово непритомніючи і замерзаючи вночі, доки його не знайшли.  

Ми всі частина однієї країни

Військові часто говорять, що фронт і тил - це ніби паралельні світи. 

“Коли ти з одного світу потрапляєш в інший - починаєш вчитися. Ти згадуєш, як тут усе влаштовано, які правила діють. Ти - чужорідне тіло в цьому світі. Або гребеш проти течії, або підлаштовуєшся, щоб стати його частиною”, - каже Дмитро Фінашин.

За його словами, перший місяць після повернення був найскладнішим.

“Ходиш по місту - тихо. Люди п’ють каву, ходять на роботу. Але з часом розумієш: кожен має свою місію. Один воює, інший тримає економічний фронт. Не можна засуджувати - ми всі частина однієї країни”, - розповідає Дмитро.

Єднання навколо ідеї існування власної держави - це основа

“Так, ще на початку повномасштабного вторгнення у всіх було бажання допомагати, але з часом люди втомлюються. Проте ми не можемо дозволити собі байдужість. Бо не може бути паралельних світів, коли твою країну хочуть знищити”, - переконаний радник Міністра.

Він наголошує: єднання навколо ідеї існування власної держави - це основа.

“Після війни людина втрачає сенс, гроші, братерство. І тоді вона дуже вразлива”,- зазначає Дмитро. 

Дмитро Фінашин звертає увагу на ще одну важливу проблему - психологічну та соціальну адаптацію ветеранів.

"На війні ти маєш мету - борешся за життя країни. А коли повертаєшся - цього сенсу може не залишитись. Ти не знаєш, що робити далі. І тоді з’являються "погані хлопці", які обіцяють усе: гроші, машину, нібито братерство. Але це - шлях у нікуди", - зауважив радник Міністра.

Разом з тим, Дмитро наголошує:

“Той, хто свідомо йшов на фронт, не буде діяти проти держави, за яку воював. Але щоб цього не сталося, держава не має права залишати ветерана наодинці з проблемами. Бо коли ми забуваємо про свого воїна - ми втрачаємо опору”.

Ветеран - це резерв першої черги. Він має бути здоровим, забезпеченим і мотивованим

У Міністерстві внутрішніх справ України формується нова вертикаль ветеранської політики.

"Ми створюємо систему відповідальних у регіонах, які працюватимуть безпосередньо з ветеранами. Їхнє завдання - знати кожного, хто повернувся, тримати зв’язок, підтримувати. Телефонувати, запитати: "Як справи? Підеш з нами на спортивний захід чи просто поспілкуєшся?" Це - елементарна людяність, з якої починається реабілітація», - пояснює Фінашин.

Він підкреслює, що основна мета - не просто лікування, а повернення ветерана до активного життя:

“Треба не лише вилікувати тіло, а й відновити бажання жити. Людина має бачити, що її досвід потрібен, що вона важлива для держави. Бо ветеран - це мобілізаційний резерв першої черги. І держава має дбати, щоб він був здоровим, забезпеченим і мотивованим”.

Ми повинні навчитися бачити у ветеранах потенціал

Ветеран в першу чергу – захисник, який боронитиме в любій ситуації. 

Дмитро Фінашин також підкреслює важливість працевлаштування ветеранів:

“Деякі роботодавці побоюються, що ветеран частіше братиме лікарняні. Але це - люди з лідерськими якостями, відповідальні, дисципліновані. Вони вирішували надскладні завдання на фронті, тож здатні бути ефективними і в цивільному житті. Треба лише дати їм можливість проявити себе”.

Зараз у системі МВС уже працюють ветерани з важкими пораненнями.

"На ДП “Інфотех” працює незрячий хлопець, ветеран Нацгвардії. Він дистанційно обробляє звернення, працює з таблицями, опанував комп’ютер. Це яскравий приклад того, що обмеження не означають кінець життя», - наголошує Фінашин.

Ветеран не повинен відчувати, що він покинутий, забутий

"Ветеран не повинен відчувати, що він покинутий, забутий. І я хочу, щоб це були не просто слова. Бо якщо ветеран відчуває себе покинутим - це наша спільна поразка. Ми не маємо права забувати тих, хто тримає цю країну на своїх плечах», - підсумовує радник Міністра внутрішніх справ України.

Департамент комунікації МВС