Легкі гроші онлайн можуть обернутися кримінальною відповідальністю: кіберполіція застерігає від схем із дропами
Пропозиція заробити кілька тисяч гривень, не виходячи з дому, може здаватися легкою можливістю отримати додатковий дохід. Особливо коли від кандидата не вимагають досвіду, спеціальних знань чи значних зусиль.
Однак за оголошенням про «просту роботу» інколи приховується зовсім інша мета — використати банківський рахунок людини для переміщення коштів, отриманих злочинним шляхом.
Саме так шахраї залучають так званих дропів, або «грошових мулів», — осіб, через рахунки яких проходять незаконно отримані гроші.
«Людині можуть запропонувати приймати кошти на власну картку та надалі переказувати їх на інші рахунки. За це обіцяють винагороду, переконуючи, що така діяльність є цілком законною. Насправді ж рахунок може бути використаний для приховування походження викрадених коштів», — розповів оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам у Кіровоградській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, старший лейтенант поліції Євгеній Бондаренко.
Як працює схема?
Зловмисники найчастіше шукають потенційних виконавців через соціальні мережі, месенджери, електронну пошту або сайти з оголошеннями про працевлаштування.
Кандидату можуть запропонувати нібито віддалену посаду, де основним завданням буде отримання та подальше пересилання коштів. При цьому обіцяють швидкий заробіток, неофіційне працевлаштування та мінімальну зайнятість.
Після погодження від людини можуть вимагати реквізити банківської картки, доступ до рахунку або інші персональні дані. Надалі через нього проводять фінансові операції, справжнього походження яких власник рахунку може навіть не знати.
Проте необізнаність не завжди звільняє від відповідальності. Якщо людина свідомо погоджується на проведення сумнівних операцій або передає свої платіжні інструменти для незаконного використання, це може мати серйозні правові наслідки.
На що варто звернути увагу?
Обережність необхідна, якщо «роботодавець»:
- пропонує заробіток лише за отримання та переказ чужих коштів;
- не пояснює чітко, у чому полягають посадові обов’язки;
- не цікавиться освітою, навичками чи досвідом кандидата;
- спілкується виключно через месенджери або особисту електронну пошту;
- обіцяє високий дохід за мінімальні зусилля;
- просить надати фото банківської картки, документи чи інші конфіденційні відомості;
- наполягає на використанні особистого рахунку для фінансових операцій, пов’язаних із діяльністю компанії.
Окремо варто перевіряти пропозиції від нібито іноземних компаній, які не мають зрозумілої юридичної адреси, офіційного представництва чи достовірної інформації про свою діяльність.
Як убезпечити себе?
Не погоджуйтеся на роботу, суть якої полягає у проведенні незрозумілих фінансових операцій через ваш рахунок. Не передавайте стороннім особам банківські картки, паролі, PIN-коди, коди підтвердження чи доступ до мобільного банкінгу.
Перед працевлаштуванням перевірте компанію, її офіційний сайт, контактні дані та відгуки. Якщо умови здаються надто вигідними й водночас вимагають використання вашого банківського рахунку — це привід відмовитися від такої співпраці.
Актуальну інформацію про сучасні кіберзагрози та способи протидії їм можна отримати на сайті проєкту «КіберБрама»: https://stopfraud.gov.ua/ (stopfraud.gov.ua)
Якщо ви вже стали учасником сумнівної фінансової операції або помітили ознаки шахрайства, збережіть листування, оголошення, номери телефонів, реквізити рахунків та інші докази. Не видаляйте повідомлення та не намагайтеся самостійно з’ясовувати стосунки із зловмисниками.
Про подію можна повідомити поліцію за номером 102 або подати електронне звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua (ticket.cyberpolice.gov.ua)
Кіберполіція закликає: не дозволяйте використати свій банківський рахунок як інструмент у чужій злочинній схемі. Обіцянка швидкого заробітку може коштувати значно дорожче, ніж здається на перший погляд.
