Протидія домашньому насильству

Стаття 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає право постраждалої від домашнього насильства на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства отримання повної та вичерпної інформації про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися.
Протидія та запобігання домашньому насильству в Україні забезпечується спеціальними заходами, які визначені у статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». До них належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників

Потребуєте допомоги?


Викликайте поліцію!                                                                                                  102


Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)
 
Отримуйте правову допомогу та залучи адвоката:

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
[email protected]
 
Не можете телефонувати? Відправте повідомлення!

Чат-боти протидії домашньому насильству та правової допомоги
@police_helpbot
@UDPLNPBOT
@LegalAidUkraineBot
@Non_Violence_Bot

 

Домашнє насильство

  • Домашнє насильство

    Це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають або раніше проживали однією сім’єю, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживають кривдник та постраждала особа у тому самому місці, а також погрози вчинення таких діянь. 

  • Види домашнього насильства

    Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.


    Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.


    Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.


    Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру

     

     

  • Коло осіб

    Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
    1) подружжя;
    2) колишнє подружжя;
    3) наречені;
    4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
    5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
    6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
    7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
    8) дід (баба) та онук (онука);
    9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
    10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
    11) рідні брати і сестри;
    12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
    13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
    14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
    15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
    Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

     

     

  • Повноваження поліції

    До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
    1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
    2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
    3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
    4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
    5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
    6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
    7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
    8) взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
    9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
    2. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.
    Поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи

     

  • Куди ще можна звернутися?

    1. Сільські, селищні, міські, районні у містах ради їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (приймають заяви і повідомлення про вчинення насильства, вживають заходів для його припинення, надають допомогу постраждалим особам);
    2. Служби у справах дітей (розробляє  заходи щодо захисту прав і законних інтересів дитини,яка постраждала від домашнього насильства, та дитини, яка вчинила  домашнє  насильство  у будь-якій формі, та організовує їх здійснення; порушує  перед  органами  виконавчої  влади  та органами  місцевого    самоврядування    питання    про    притягнення    до відповідальності   згідно   із   законом  посадових  осіб  у  разі невиконання  або  неналежного  виконання  ними  обов’язків під час виявлення  фактів  домашнього  насильства,  у роботі з дітьми, які постраждали  від  домашнього  насильства,  та  дітьми, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі).
    3. Органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти (проводять виховну роботу та організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми);
    4. Органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я (надають невідкладну медичну допомогу, забезпечують проведення необхідного медичного обстеження постраждалих осіб, які звернулися особисто або направлені іншими суб’єктами, та документують результати обстеження, забезпечують проведення діагностичних, лікувально-профілактичних заходів;
    за необхідності слід звертатися за місцем проживання або за телефоном 103)
    5. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (забезпечують надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, ознайомитися з контактами центрів можна на сайті legalaid.gov.ua)
    6. Суди (розглядають справи, які стосуються домашнього насильства позови щодо відшкодування збитків, заподіяних у результаті домашнього насильства, на отримання обмежувального припису стосовно кривдника, а також позови на розділ майна, на визначення місця проживання дітей, на аліменти, розлучення тощо)
    7. Прокуратура (підтримує публічне обвинувачення в суді, здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку)
    8. Уповноваженні органи з питань пробації (організовують та контролюють виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених)
    9. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (надають необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги, консультації та допомогу. Контакти можна знайти на сайті Міністерства соціальної політики msp.gov.ua в розділі «Громадянам»/ «Запобігання та протидія домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми»/ «Інші»/ «Додаткові матеріали»)
    10. Притулки для дітей (надають соціальний захист дітям, які опинились у складних життєвих обставинах, залишили сім’ї, навчальні заклади, не мають належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості навчатися, працювати та змістовно проводити дозвілля.)
    11. Центри соціально-психологічної реабілітації дітей (надають соціальний захист, комплекс соціальних послуг для дітей, прийнятих до центру,сприяють поверненню дитини до біологічної сім’ї; надають  психологічну та інших видів допомоги батькам (або особам, які їх замінюють)
    12. Соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка) (надають соціальний захист для дітей, створюють соціально-побутові умови для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, навчання, праці та змістовного дозвілля, надають дітям комплексну соціальну, психологічну, педагогічну, медичну, правову та іншу допомогу, проводять психолого-педагогічну  корекцію з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини);
    13. Центри соціально-психологічної допомоги (надають підтримку фізичного та психічного стану, соціально-педагогічну, психологічну, реабілітаційну та консультативну допомогу дітям з інвалідністю та їх сім’ям, розширюють коло їх спілкування; розвивають особисті та творчі здібності дітей та молоді з різними фізичними та психічними вадами)
    14. Територіальні центри соціального обслуговування (надають необхідну допомогу людям похилого віку в адаптації до сучасних умов життя, створюють можливості для розширення кола спілкування та обміну досвідом, допомагають формувати активну соціальну позицію в суспільстві).